Набряки – це збільшення об’єму за рахунок міжклітинної рідини.

При периферичних набряках відбувається візуальне та пальпаторне (на дотик) збільшення вільної рідини в підшкірній сполучній тканині. У деяких випадках, наприклад, при серцевих набряках, накопичення рідини відбувається і в клітинах. Периферичні набряки стають помітними після збільшення рідини в інтерстициальних тканинах у середньому на 5-7 літрів.
Цьому передують приховані набряки, які можна виявити внаслідок зміни маси тіла, в тому числі й після прийому сечогінних засобів. Особливими формами набряків є асцит та гідроторакс, тобто накопичення рідини в черевній порожнині та в плевральних порожнинах легень. Значні набряки всього тіла називаються анасаркою.

Набряки бувають загальними та місцевими.

 Причини загальних набряків:

• Захворювання серця.
• Захворювання нирок.
• Захворювання печінки.
• Порушення білкового обміну в організмі .
• Мікседема (захворювання щитовидної залози).
• Вагітність.
• Прийом лікарських препаратів

 Причини місцевих набряків:

• Венозні набряки (тромбофлебіт глибоких вен, хронічна венозна недостатність).
• Лімфатичні набряки.
• Жирові набряки.
• Ортостатичні набряки.
• Набряк Квінке – при алергічній реакції.

 Серцеві набряки: Характерне симетричне ураження обох кінцівок. Набряки з’являються в області гомілок, можуть минати після сну в горизонтальному положенні. Поступово поширюються на верхню половину тулуба. У лежачих хворих набряки більші в області попереку або на тому боці, на якому переважно лежить пацієнт. При серцевих набряках є прояви захворювань серця: задишка, часте серцебиття, збільшення розмірів серця та набухання шийних вен. Після збільшення печінки розвиваються набряки в черевній порожнині – асцит.

 Ортостатичні набряки з’являються під час тривалого перебування у вимушеному положенні стоячи або сидячи. Часто виникають під час переїзду, перельоту (синдром мандрівника), у тих, хто працює за комп’ютером тривалий час (синдром хакера) або сидить (синдром тренера). Двохсторонні ортостатичні набряки часто розвиваються і в людей похилого віку в результаті обмеженого пересування та зниження рухової активності.

Набряки вагітних. Виникають після 23-25 тижня вагітності в результаті здавлення збільшеною маткою вен. Набрякають завжди обидві кінцівки, збільшення їх в об’ємі однакове. Набряк в нижній третині гомілок не болить, дає важкість в ногах, минає після відпочинку в горизонтальному положенні.

 Набряк при захворюванні суглобів. Набряк має локальний характер – з’являється в зоні ураженого суглоба. Часто поєднується з больовим синдромом, що значно посилюється при згинанні-розгинанні суглоба, обмеженим об’ємом активних і пасивних рухів. Багато пацієнтів зауважують стартові проблеми – скутість вранці після нічного відпочинку, яка проходить через 10-20 хвилин руху. Набряк при ураженні колінного суглоба (гонартроз) зменшується при зменшенні запальних явищ, при загостренні – з’являється знову.

 Венозні набряки При гострому тромбофлебіті набряк розвивається раптово, за повного здоров’я, вражає одну кінцівку. За короткий час набряк збільшується, захоплює всю гомілку чи стегно. Набряк супроводжується сильними болями. Для венозного тромбозу характерна відсутність набряку на ступні. Після формування хронічної венозної недостатності (через декілька місяців) з’являється певна тенденція зменшення набряку. Розширення вен немає, трофічних порушень теж. Набряки при хронічній венозній недостатності. Розвиваються за ураження як глибоких, так і поверхневих вен, частіше мають двобічний характер, вражається нижня третина гомілки, ступня набрякає дуже рідко. Набряки частково зменшуються на ранок, нерідко супроводжуються варикозним розширенням вен та в 10-15% трофічними ураженнями шкіри. Характерним для хронічної венозної недостатності є виникнення набряків разом з болями, важкістю, втомою в литкових м’язах.

Венозний набряк при тромбозі чи здавленні вен тазу поширюється на обидві кінцівки, а при стисненні нижньої порожнистої вени — на шкіру живота і ділянку попереку. На животі з’являється сітка розширених судин у вигляді «голови медузи».

При здавленні верхньої порожнистої вени – набряк і ціаноз верхньої половини тулуба, обличчя, потилиці та шиї («комір Стокса»), верхніх кінцівок, які найбільше виражені в горизонтальному положенні. Причинами такого синдрому є рак легень, туберкульоз, аневризма аорти, пухлини середостіння. Підтвердити діагноз дозволяє доплер-ультразвукове дослідження вен і флебографія.

Лімфатичні набряки виникають при порушенні пропускної здатності лімфатичних судин. Характерний набряк тильного боку ступні за формою подушки, набряк нижньої та середньої третини гомілки. Набряк м’який, під час надавлювання залишає ямку, у разі тривалого захворювання шкіра потовщується («свиняча шкіра»). Лімфатичні набряки виникають частіше в жінок до 35років, нерідко провокуються вагітністю, травмою кінцівки, укусом комахи чи подряпиною шкіри. Набряк збільшується роками, часто супроводжується варикозним розширенням вен, ускладнюється бешихою (рожистим запаленням) та розвитком «слоновості» кінцівки. Набряки при мікседемі під час надавлювання не залишають слідів. Шкіра товста, шорстка, груба. Характерне збільшення маси тіла, загальмованість, низький голос, випадіння волосся, уповільнення мови та рухів, сонливість, втомлюваність, схильність до брадикардії (рідкого пульсу) й зниження артеріального тиску. Діагноз підтверджують результати визначення рівня гормонів щитовидної залози в крові. Набряки під час прийому лікарських препаратів виникають при затримці натрію й води нирками. Провокуються гормонами: глюкокортикоїди, естроген, прогестерон, тестостерон; антигіпертензивними препаратами: гідралазин, алкалоїди раувольфії, блокатори кальцієвих каналів (амлодипін); нестероїдні протизапальні препарати (диклофенак, індометацин); антидепресанти. «Набряк Квінке» ‑ набряк, що поєднується з кропив’янкою, є проявом алергічної реакції на антибіотики, продукти, отруту комах (оси, бджоли, шершні). Набряк може розвиватись на будь-якій ділянці тіла, частіше на обличчі та кінцівках. Небезпечним для життя є набряк гортані та викликана ним асфіксія (удушення). Загальні набряки при захворюванні нирок, печінки, порушенні білкового обміну є наслідком органічного захворювання. Ниркові набряки характеризуються набряком повік після сну, одутлістю обличчя, блідістю. Печінковим набрякам характерний розвиток асциту на фоні жовтяниці та «судинних зірочок» на шкірі. При порушенні білкового обміну чітко вимальовується картина основного захворювання, наприклад, пухлини чи туберкульозу Здійснити правильну діагностику та призначити адекватне лікування у разі розвитку набряку може тільки лікар. Не займайтесь самолікуванням!