Атеросклероз – це хронічне захворювання артерій,що супроводжується нашаруванням жироподібної речовини – холестерину на внутрішній стінці артерій.

Поширеність атеросклерозу: після 30 – 35років виявляється у 75% чоловіків і 38% жінок,а у  55 – 60 років ці цифри наближаються майже до 100%.

Так історично склалося, що ми, українці,не приділяємо багато уваги  тому, що їмо. У той же час лікарі західного світу стверджують, що від харчування безпосередньо залежить результат лікування, яке іноді може і не знадобитися, якщо контролювати, що і як ми їмо.

Усуваємо першопричину. Ні для кого не секрет, що серцево-судинні захворювання очолюють список найпоширеніших хвороб серед українців. Саме від них гине найбільше наших співвітчизників. Особливо небезпечними є наслідки таких серцево-судинних захворювань, як інсульти та інфаркти. Проте мало хто знає, що основною першопричиною цих тяжких захворювань є атеросклероз – хвороба не менш поширена і небезпечна. При атеросклерозі судин серця відбувається звуження серцевих артерій, серцевий м’яз (міокард) отримує менше крові і,відповідно,менше кисню. При незначному звуженні артерій у стані спокою цього кисню до пори вистачає. При фізичних та емоційних навантаженнях потреба у кисні збільшується, але, оскільки серце його недоотримує, з’являється біль, який є своєрідним сигналом, що серце «обкрадене» киснем. Такий стан називають ішемією. Коли ж кровопостачання ділянки серця зовсім припиняється, розвивається інфаркт міокарда, тобто некроз, омертвіння ділянки серцевого м’яза, на місці якого з часом утворюється рубець.

При атеросклерозі судин головного мозку є три стадії процесу:

На першій стадії  поступово розвиваються погіршення пам’яті, уваги, головні болі, загальна слабкість, але всі ці явища тимчасові – після відпочинку та зміни ситуації вони зникають і на працездатність суттєво не впливають.

На другій стадії головні болі стають затяжними, часто супроводжуються запамороченням, з’являється слабкість, дратівливість, пам’ять продовжує погіршуватися, причому давні події пригадуються чіткіше, ніж недавні, виконувати звичні робочі обов’язки стає важко, під час читання губиться відчуття змісту, доводиться часто повертатися до вже прочитаного.

На третій стадії пам’ять продовжує погіршуватися, люди довго не можуть пригадати головні дати свого життя, професійно повністю непридатні. Прояви атеросклерозу судин головного мозку досягають максимуму, що виражається у вигляді інсультів та слабоумства (деменції). Не менш серйозні ознаки виявляються при танзиторних спазмах або часткових стенозах судин, які живлять певні ділянки головного мозку – це порушення ходи та координації рухів, однобічне відчуття оніміння певних ділянок тіла-лівої чи правої половини обличчя, руки або ноги. Язик «заважає» у роті, важко чітко розмовляти. Але ці ознаки протягом доби зникають. Повне припинення кровотоку приводить до інсульту.

Як допомогти своєму здоров’ю? І для, тих хто знаходиться у «зоні ризику», і для людей, які цінують та бережуть своє здоров’я, рекомендується якнайшвидше розпочати профілактичне харчування, що сприяє ефективному зниженню вмісту в крові «поганого» холестерину, розроблене Європейською кардіологічною асоціацією. Воно передбачає:

• Обмежити жири, в першу чергу насичені (вершкове масло, жирні молочні продукти), а також кукурудзяну,соняшникову олії.
• Забути назавжди про маргарин та «легке» масло, смажену їжу (лише тушкувати та готувати на пару) і особливо – жирне червоне м’ясо, а також сосиски та ковбаси.
• З кожним прийомом їжі вживати різноманітні овочі та фрукти, бажано сирими. І що різноманітніші, то краще.
• Щодня доповнювати раціон нерозчинними та розчинними харчовими волокнами (окрім овочів, фруктів та ягід – це пшеничні та вівсяні висівки, необроблені крупи).
• Не забувати про щоденну присутність омега-З жирних кислот (насіння льону, олія льону, жирна морська риба).
• Обмежити вживання солі (наша «солона» норма – 1 чайна ложка (5 грамів) на весь день).
• Обмежити алкоголь, а ще краще – взагалі про нього забути, адже він збільшує ризик інсульту. Якщо це можливо (або ще не «припекло»), ‑ обмежитись червоним сухим якісним вином (не більше150мл).

Корисні поради

• У каші, білий м’який сир додавайте мелене насіння льону (молоти бажано безпосередньо перед уживанням, або на 2-3 порції та зберігати у холодильнику в щільно закритій баночці).
• На сніданок, готуючи кашу, готуйте її правильно: залийте окропом, дайте настоятися, доведіть до кипіння, додайте по 1 чайній ложці вівсяних, пшеничних висівок і меленого насіння льону.
• Збагачуйте страви ягодами та горіхами-додавайте їх до кефіру, сиру, каш.
• Візьміть за правило кожні вихідні вживати ягідно-фруктові смузі.
• Випивайте 2 склянки зеленого чаю щодня.
• Замініть білий хліб/лаваш висівковим, зерновим або хлібцями із висівками.
• Якщо печете тістечка, готуєте ліниві вареники або сирники, додавайте у тісто пшеничні й вівсяні висівки.
• Пам’ятайте: найкорисніша випічка – з плодово-ягідними начинками з бісквітного тіста, найшкідливіша – із листкового, розсипчастого, у якому багато масла й маргарину.
• До більшості страв додавайте порошок кореню куркуми (родина імбирних). Вона має виражені протизапальні властивості. Або частіше пийте імбирний чай.